Малокужелівський НВК "ЗОШ І-ІІ ступенів, ДНЗ"
Творче кредо:
"Учитель не має права здаватись порядним. Він мусить ним бути"

 

              

Малокужелівська ЗОШ І – ІІ ступенів. Розташована в селі Мала Кужелівка Дунаєвецького району. Заснована 1885 року, як церковно-приходську школу, в якій учнями вивчались Закон Божий, письмо, читання та арифметика. Свого власного приміщення школа не мала, а тому навчання проводилося в селянських хатах, які наймалися для проведення навчання дітей. Перша така хата-школа чи хата-клас була спочатку у Василя Коваля, а потім у Степана Лук’янова та Степана Гуменного. Однак у 1896 році в центрі села, біля церкви було збудовано кам’яний будинок, в якому мешкав священнослужитель та проводилися шкільні заняття. Спочатку в школі нараховувалося всього три класи, в яких навчалося близько 30 учнів. Приміщення школи в Малій Кужелівці нараховувало 5 класних кімнат. Здебільшого школу відвідували лише діти заможних селян, бідні не мали змоги отримувати освіту в школі. Спочатку дітей навчали дяк місцевого Свято-Михайлівського храму Бєлковський, священики Підгурський, Смутко Григорій, Васільєв Іван та інші священнослужителі, які керували школою.

Згодом до Малої Кужелівки було прислано вчителя Галковського, який близько 20 років працював в Малій Кужелівці. В школі викладали богослов’я, російську мову, арифметику, церковнослов’янську мову. Вона була розрахована на трирічний термін навчання учнів. Проіснувала малокужелівська церковно-приходська школа до 1917 року. Тоді ж вона і була закрита.

У 1924 році в Малій Кужелівці з’явилася початкова (1 – 4 класи) школа. Вона розташовувалася у колишньому будинку священика. У школі навчалися учні різного віку, причому вони могли вчитися в одному класі. Так як на початок 30-х років ХХ століття неписьменність у Малій Кужелівці практично було подолано, то постало питання про подальшу освіту учнів. Саме тому у 1933 році школу в Малій Кужелівці реорганізовують у неповно-середню (семирічну) школу – це дало змогу сільським дітям продовжити здобувати знання в рідному селі. Першим директором Малокужелівської семирічної школи стає Москалюк Пилип Юхимович, завучем школи – Гулій Тимофій Іванович, які працюють тут до 1941 року. Велику роботу у справі народної освіти провів мешканець Малої Кужелівки Васільєв Антон, який організував навчання учнів за новою програмою. Він досить успішно поєднував роботу учителя з громадською діяльністю. Це була людина досить інтелігентна, культурна, ініціативна та порядна. За сприяння Антона Васильовича у Малій Кужелівці було організовано лікнеп, у якому він організував боротьбу із неписьменністю селян. Створений Васільєвим Антоном Васильовичем драматичний гурток, куди входили чоловіки та жінки Малої Кужелівки, ставив вистави за творами Т. Г. Шевченка, М. Лисенка та інших українських класиків драматургії. Дванадцять років (з 1929 по 1941 роки) працював у Малокужелівській семирічній школі Смутко Іван Григорович – невтомний педагог, який любив свою справу і все найкраще, добре та мудре віддавав дітям.

Учні школи активно допомагали і на різних роботах у місцевому колгоспі імені Кірова: збиранні урожаю на полях, посадці лісу та саду тощо. 20 червня 1941 року у Малокужелівській семирічній школи відбувся перший випуск учнів 7 класу, а через два дні розпочалася страшна війна, яка за два тижні докотилася і до Малої Кужелівки. Під час німецької окупації в селі семирічна школа в Малій Кужелівці не працювала. Окупаційна влада лише дозволила на короткий термін відкрити в селі початкову школу, яка проіснувала тут всього один рік, після чого була закрита аж до визволення села від фашистів у березні 1944 року. Не зважаючи на страх смерті, в Малій Кужелівці створюється сільська підпільна антифашистська група, до якої входять і колишні учителі семирічки – Москалюк Пилип Юхимович, Смутко Іван Григорович, Корчовий Василь Дем’янович, Корчовий Іван Дем’янович. Діяльність цієї групи характеризувалася збором і поширенням інформації серед місцевого населення про події на фронтах, випуском листівок із закликом до опору ворогам, попередженням про облави. Саме завдяки діяльності підпільників, більшість молоді вдалося уникнути вивезення на каторжні роботи до Німеччини. Та все ж 43 мешканців Малої Кужелівки було вивезено у неволю, 6 чоловік назавжди залишилися спочивати у чужій німецькій землі.

Відновила свою роботу лише після визволення села у 1944 році. Не вистачало ні зошитів, ні шкільного приладдя, ні вчителів, у переповнених класах часто було холодно, однак у молоді було велике бажання вчитися.

У післявоєнний час, протягом 1944 – 1952 років директором школи працює Корчовий Василь Дем’янович. Після нього директором школи на протязі трьох років (1952 – 1955) працює Лисий Іван Никифорович. Починаючи з 1955 року, понад десять років на посаді директора школи працює Мордюк Семен Іванович. Під його керівництвом Малокужелівська школа у 1959 році стає восьмирічною. На той час у селі було багато молоді шкільного віку, до того ж в Малокужелівській восьмирічній школі здобували освіту й учні сусідніх сіл – Руди-Гірчичнянської та Синяковець. Кількість учнів у класах в більшості випадків перевищувала 30 – 35 чоловік. Шкільне приміщення не могло у повній мірі задовольнити навчальний процес, тому виникла потреба у розширенні школи.

В 1960 році школа була добудована та значно розширена. З’явилися нові великі та світлі класи, було впорядковано пришкільну територію – створено спортивний майданчик, закладено фруктовий сад та дендропарк, запрацювала шкільна майстерня, розпочалося харчування учнів у шкільній їдальні. Змінювалися часи, мінялися директори та педагогічний колектив Малокужелівської восьмирічної школи. З 1965 року директором Малокужелівської восьмирічної школи стає Мельник Віталій Іванович, який пропрацював на цій посаді понад 18 років.

В 1983 році посаду директора займає Рига Олена Дем’янівна. За її керівництва Малокужелівська восьмирічна школа реорганізовується у неповно-середню школу (дев’ятирічку). Олена Дем’янівна більше 11 років очолювала педагогічний колектив Малокужелівської школи. Протягом 1994 – 1996 років на посаді директора школи в Малій Кужелівці працює Тощак Тетяна Дем’янівна. З 1996 року посаду директора Малокужелівської неповно-середньої школи обіймає Трончук Ніна Володимирівна. Під її керівництвом, а також при допомозі педагогічного колективу в 2001 році Малокужелівську неповно-середню школу І – ІІ ступенів було реорганізовано у і протягом 12 років (до 2013 року) вона функціонувала як Малокужелівська ЗОШ І – ІІІ ступенів. За період існування Малокужелівської школи більше 155 її випускників отримали середню спеціальну освіту, понад 70 випускників отримали вищу освіту. Учасниками обласного конкурсу «Учитель року» були: у 1996 році – Трончук Ніна Володимирівна, у 2002 та 2005 роках – Рига Валентина Іванівна, у 2014 році – Мельник Олег Антонович. Також Валентина Іванівна Рига у 2006 році стала лауреатом всеукраїнських конкурсів «Панорама творчих уроків», що проходив у Києві.

Сьогодні у Малокужелівській загальноосвітній школі І – ІІ ступенів навчається 50 учнів (з Малої Кужелівки – 26, Синяківців – 18 та Ярової Слобідки – 6). Педагогічний колектив школи нараховує 15 учителів, із них 5 осіб – це педагоги із вищою категорією, 3 – з 1-шою категорією, 3 – із 2-гою категорією та 5 спеціалістів. Директор школи – Мельник Олег Антонович, заступник директора на громадських засадах – Бачинська Ніна Анатоліївна, голова ПК – Місінькевич Сергій Володимирович. Всього трудовий колектив Малокужелівської ЗОШ І – ІІ ступенів нараховує 23 осіб. Мельник Іван Антонович – учасник АТО, учасник бойових дій на сході України (з 24 січня по 09 вересня 2015 року).

Модель школи: «Школа – соціокультурний центр села». Напрямки навчання та виховання: особистісно-зорієнтоване навчання, національно-патріотичне навчання та виховання, громадянське та правове виховання тощо.